• Центральний відділ продажу:м. Київ, вул. Є. Сверстюка 23

  • Багатоканальний:(044) 390 30 86

  • Укр
До списку новин

Як розвивався «Укрбуд»

Читайте також

Як розвивалася корпорація, яка зуміла замість «спадщини СРСР» стати одним із найбільших забудовників

Опубліковано в журналі Forbes №1 (65) Січень - 2017

Мікроавтобус зупинився, і люди гуртом висипали на вулицю. Колесо виявилося пробитим, водій поліз за запаскою. З одного боку був ліс, з іншого ─ українсько-білоруський кордон, позаду ─ сотня населених пунктів, тисяча зустрічей і десятки виступів, а попереду ─ маленьке село з потенційними виборцями і ще три кілометри бездоріжжя.

Спонтанне рішення стати народним депутатом приваблювало перспективами і новими горизонтами. Але передвиборча гонка вимотала і кандидата Максима Микитася, і його команду. Люди мовчки дивилися, як водій міняє колесо. Хтось дрімав, спершись на дерево. Тут, на кордоні Чернігівської області, ідея з виборами здавалася Микитасеві вже не такою привабливою. «Ми були в таких селах, куди хліб раз на тиждень доставляють. Які там кандидати в депутати! Там навіть чиновники не бувають. Останній заїжджав 15 років тому, і це був лише заступник начальника відділу райадміністрації», ─ згадує він.

Заради крісла народного депутата Микитась пожертвував посадою президента державної корпорації «Укрбуд». Під його керівництвом компанія побудувала 45 будинків у 15 київських комплексах сумарною площею 694 650 кв. м.

За 2015-й вона здала в столиці 219 200 кв. м житла, завдяки чому вийшла на друге місце за обсягами після традиційного лідера ринку ─ ПАТ «ХК «Київміськбуд». Вражаючих результатів «Укрбуд» досяг за короткий термін ─ чотири роки. За словами голови ради директорів компанії «Укрбуд» Юрія Пелиха, багато в чому це заслуга Микитася, який прийшов у корпорацію в 2010 році, причому відразу на посаду президента.

Народився Микитась у Прип'яті, але після аварії на Чорнобильській АЕС шестирічний хлопчик разом з батьками переїхав до Києва. Перші гроші Максим заробив, будучи студентом Київського національного економічного університету. «Писав курсові роботи, які користувалися популярністю завдяки високій якості. Так і з майбутньою дружиною познайомився ─ написав роботу для її подружки», ─ розповідає він.

Офіційну трудову діяльність Максим почав у 22 роки під наглядом свого батька Віктора Григоровича, який будував Чорнобильську АЕС і брав участь у ліквідації наслідків катастрофи. За 40 років роботи в компанії «Південтеплоенергомонтаж» (ПТЕМ) Микитась-старший пройшов шлях від майстра до першого заступника гендиректора, головного інженера. Максим же прийшов у ПТЕМ економістом. «Всі, хто працював з моїм батьком, точно скажуть, що з ним було нелегко. Він завжди цінував людей, але був дуже вимогливим. Але мені, можна сказати, пощастило ─ я не був ні в його підпорядкуванні, ні під його прямим керівництвом. Працював на зовсім іншому напрямку. А інакше, думаю, мені довелося б важче, ніж іншим: вимагав би подвійно», ─ упевнений бізнесмен.

Через кілька років Максим пішов із ПТЕМ. Два роки працював у Будівельно-монтажному управлінні Київської ТЕЦ-6, де доріс до посади гендиректора. За словами Микитася, він усвідомив, що не заробить найманим працівником великих грошей, тому створив компанію «Укрбудмонтаж». Компанія отримала ліцензію і відразу виграла тендер на $7,5 млн на роботи в Чорнобилі разом із ПрАТ «Укренергомонтаж». Допомогло прізвище ─ батько був авторитетом у своїй галузі.

Спочатку з ПТЕМ ніяких питань не виникало, але потім почалася конкуренція за підряди, через що Віктору Мікітасю довелося звільнитися. Працювати він продовжив із сином. Максим Микитась спробував сили в житловому будівництві і купив з партнерами в розстрочку за $5 млн компанію «Київсоцбуд», яка почала зведення ЖК «Берізки» в Вишгороді. «Рішення було дуже невдалим», ─ ділиться він. Через два місяці угоди на ринку нерухомості зупинилися. Настала фінансова криза 2008-2009 років.

Трохи пізніше з'явилися серйозніші проблеми. МВС порушило кримінальні справи за фактом зловживання і розкрадання майна в особливо великих розмірах, а також доведення до банкрутства та невиплати заробітної плати. «Історія з «Київсоцбудом» має свою таємницю ─ виграні нами в 2007 році тендери на роботи в Чорнобилі. Цього просто не очікували компанії, які працювали там багато років і вважали Чорнобиль виключно своєю вотчиною, куди ніхто не посміє сунутися. Були не тільки кримінальні справи, але й лавина замовних публікацій. «Київсоцбуд» була невеликою компанією, і ці статті сильно вдарили по продажах у ЖК «Берізки», ─ пояснює невдачу Микитась, але відмовляється називати замовників цькування та імена своїх партнерів.

Один зі співробітників «Укрбуду» розповів Forbes, що проблеми були не лише через Чорнобиль. «В іншій структурі Микитася ─ «Укрбудмонтаж» ─ керівником був Олександр Куркін. «Укрбудмонтаж» допомагав «Київсоцбуду» як підрядник. Так ось Куркін зобов'язання не виконав, частину грошей привласнив і втік», ─ каже співрозмовник Forbes. Виданню не вдалося отримати коментар самого Куркіна. Зараз кримінальні справи закрито, ЖК «Берізки» добудовано, а від управління «Київсоцбудом» Микитась відійшов. І ще кілька років віддавав за нього борги грошима, які заробляв в Чорнобилі: замовник ─ ЄБРР ─ платив справно і в валюті.

Через якийсь час Микитасю така стабільність здалася трохи нудною. «Ніякого розвитку не було. Чорнобиль, один-два підряди... Я хотів повернутися в житлове будівництво, але по-іншому», ─ згадує він.

Микитась хотів знайти компанію, яка до кризи вважалася великим гравцем. Це було потрібно заради бренду. Історія компанії підвищує рівень довіри споживачів, а значить, вони готові купувати квартири не тоді, коли всю коробку будівлі вже зведено, а набагато раніше. Микитась вирішив звернутися до радянської спадщини. На сайті ФДМ він побачив перелік держпідприємств, серед яких був і «Укрбуд».

Що таке «Укрбуд»

Корпорацію «Укрбуд» засновано в липні 1991 року постановою уряду тоді ще Української РСР. «Створювалася для заощадження і часткової приватизації півтори тисячі підприємств колишнього Міністерства будівництва УРСР. Щоб будівельні підприємства вижили після розпаду Союзу, необхідно було реорганізувати їх, знайти нову форму власності, адаптувати для роботи в ринкових умовах», ─ розповідає Пелих. Цим перші 10 років компанія і займалися.

У 2004-му Кабмін за підписом прем'єр-міністра Віктора Януковича створив юрособу зі схожою назвою ─ державне публічне акціонерне товариство «Будівельна компанія «Укрбуд». Так з'явилися корпорація і ПАТ з однаковими назвами. При цьому, згідно з постановою Кабміну, керувала будівельною компанією «Укрбуд» від імені держави саме корпорація «Укрбуд».

«Ми знайшли обігові кошти і команду професіоналів»

«Колись було передбачено, що Міськбуд (до створення профільного міністерства це відомство контролювало роботу будівельної галузі ─ Forbes) координує діяльність корпорації «Укрбуд». Я приїжджав, виступав як перший заступник міністра, разом розробляли стратегію компанії. Пізніше вирішили прибрати положення про координацію діяльності. Залишили тільки те, що до складу наглядової ради «Укрбуду» входять представники то Міськбуду, то Мінбуду (в різний час). Їх могли запросити на засідання, а іноді могли й не запрошувати», ─ розповідає колишній заступник міністра регіонального розвитку, будівництво та житлово-комунального господарства Анатолій Беркута.

Корпорація «Укрбуд», як і раніше, державна ─ 100% належить Кабміну. Але до її складу, за словами Пелиха, входять вже 104 держпідприємства. Решта за 25 років незалежності або приватизовані/реорганізовані, або ліквідовані. Спочатку корпорація займалася промисловим будівництвом. Наприклад, реконструювала завод для об'єднання «Оріон», проводила комплексні роботи для черкаського об'єднання «Азот» і ще кількох металургійних і машинобудівних підприємств. З 2005 року «Укрбуд» регулярно проводив післяаварійні і стабілізаційні роботи на Чорнобильській АЕС.

Корпорація повністю підходила для планів Микитася. Через знайомих він попросив керівника корпорації Юрія Пелиха про зустріч. Той погодився. Вони розмовляли дві години, потім зустрічалися ще п'ять разів. Микитась переконав співрозмовника, що зможе, будучи президентом корпорації, запустити нові проекти, завантажити її роботою і вивести на новий рівень.

«Перед затвердженням Кабміну треба було пройти раду корпорації. Це 80 людей старого гарту. І ось стою я, 29-річний хлопчик, і розповідаю їм про якісь далекі перспективи. Мене на сміх підняли», ─ згадує Микитась. Але заступився Пелих. Він умовив раду дати молодій людині шанс і пообіцяв наглядати за Максимом.

«Промислове будівництво в той час занепало, зведення соціальних та інфраструктурних об'єктів залишилося без фінансування. Житлове будівництво було єдиним виходом. Але я вихований плановою економікою, а розвивати «Укрбуд» треба було вже в ринкових умовах. Були потрібні нові підходи в економіці, фінансовому та організаційному напрямках. Нове мислення, якщо завгодно. І Максим уже тоді мав ті якості, які я бачив у новому президенті корпорації», ─ пояснює свій вибір Пелих.

Різкий старт

«Укрбуд» почав освоювати новий для себе ринок. У 2012 році компанія взялася за добудову ЖК «Лісовий», який раніше зводив «Київміськбуд 6». Під кінець року в портфелі корпорації вже було 13 проектів.

Щоб підвищити популярність у покупців, компанія зробила ставку на цеглу ─ традиційно улюблений громадянами колишнього СРСР будматеріал. Велика увага приділялася маркетингу. «В освоєння ринку (оформлення документації, дозволів, експертизу ділянок, розробку проектів і рекламу) ми вклали близько $20 млн і побудували бізнес, якщо оперувати гривнями, в кілька мільярдів», ─ каже Микитась, додаючи, що «стартові» гроші компанія заробила в Чорнобилі.

Цей напрямок бізнесмен не кидав. З 2012-го з подачі ПрАТ «Укренергомонтаж», яке з приходом Микитася теж увійшло до складу корпорації, почалося будівництво об'єкта «Укриття-2» ─ ізоляційної арочної споруди над зруйнованим у результаті аварії четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. При його будівництві були задіяні також державні компанії «УкрНДІ Стальконструкція», «Укрстальконструкція», «Київметробуд», компанія «Укрбуд». Керував усім процесом ЄБРР. 29 листопада 2016 року об'єкт, загальний кошторис якого склав близько 1,5 млрд євро, здали в експлуатацію.

«Корпорація «Укрбуд» зіграла ключову роль у створенні нового укриття. Про це якось незаслужено всі забувають. Я пишаюся цими людьми і цією роботою ─ найскладнішою, в колосальних дозових навантаженнях, з випередженням графіка на півроку. У той час як французи, наприклад, працювали за кількасот метрів від четвертого блоку, в чистій зоні», ─ розповідає Микитась.

Тінь покровителів

За чотири роки структура корпорації зазнала деяких змін: до її складу увійшли 94 приватних підприємства. З'явилися афілійовані юрособи, наприклад, «Українська будівельна корпорація «Укрбуд».

Девелопером, інвестором і часто забудовником всіх проектів корпорації виступає ТОВ «Укрбуд Девелопмент», сказано на офіційному сайті корпорації «Укрбуд». Це ТОВ входить у корпорацію «Укрбуд», але її власником, за даними реєстру Мін'юсту, є британська «Базерт Девелопмент» з бенефіціарами Хорхе Кастільйо і Джанкарло Еспеджо (Беліз, Центральна Америка). Хто реальний власник компанії, Микитась не зізнається. Її директором значиться Олег Майборода, який входив до складу правління в ПТЕМ разом із Віктором Микитасем.

«З достовірних джерел я знаю, що за цими офшорами стоять Андрій Кравець та Олександр Клименко», ─ запевняє народний депутат Віктор Чумак. Андрій Кравець, якого згадує нардеп, відомий як завгосп Януковича. У нього виявилися зв'язки з корпорацією «Укрбуд»: його дружина Марина Пелих ─ колишня невістка Юрія Пелиха. «Весь цей «зв'язок» полягає в тому, що через якийсь час після смерті сина Пелиха (загинув в аварії ─ Forbes) його вдова вийшла заміж за Кравця. Ось і вся історія, про яку не всі знають, і, наплювавши на особисту трагедію, все ставлять з ніг на голову!» ─ коментує Микитась.

У корпорації не розкривають перелік всіх юросіб, які входять до неї. І про повну її структуру можна здогадатися лише з пов'язаних осіб. Наприклад, дружина Максима ─ Наталя Микитась ─ співвласниця фірми «ЕксімГруп Лімітед». Інші співвласники ─ народний депутат Тарас Довгий і Юрій Хандрос ─ колишній помічник Станіслава Довгого (нардепа IV, V і VI скликань). Обидва депутати є родичами ─ дядько і батько ─ ще одного нардепа ─ Олесю Довгого. Останній нещодавно засвітився як парламентер з боку президента з нардепом-втікачем Олександром Онищенком. Сам же Тарас Довгий запевнив Forbes, що «ЕксімГруп Лімітед» не має відношення до бізнесу. «Це актив, який займається приватними питаннями і ніякої операційної діяльності не веде. Йдеться про земельні ділянки, на яких ми живемо. Вони оформлені на цю компанію. Тому не треба плутати це з «Укрбудом», ─ сказав він.

Майже у всіх проектах «Укрбуд» виступає співінвестором

Чумак же додає, що Микитасю активно допомагає Ігор Кононенко, давній бізнес-партнер президента України Петра Порошенка: «Мені особисто Кононенко казав, що потрібно домовитися з Микитасем, не треба з ним сваритися (з приводу ЖК «Сонячна Рів'єра». ─ Forbes)». Кононенку Forbes не вдалося додзвонитися ─ він не відповідав на телефонні дзвінки. Його прес-секретар Ольга Ковпашко на запит про те, чи має Кононенко пряме чи опосередковане відношення до «Укрбуду» і його юросіб, а також про зв'язок з забудовою на Микільській Слобідці, сказала: «Ми офіційно заявляємо, що не маємо ніякого відношення до цього процесу і не можемо це коментувати».

А як же державна компанія ПАТ «Будівельна компанія «Укрбуд»? Вона теж бере участь у діяльності корпорації. Іноді виступаючи забудовником у проектах. Щоправда, задіюють її набагато рідше, ніж приватну «Укрбуд Девелопмент».

Різні партнери

Микитась будь-яку допомогу ззовні заперечує. «Ми почали в дуже вдалий час. Після жорсткої кризи великі компанії сильно порвало: великі кредитні заборгованості, зірвані зобов'язання, суди... А ми знайшли обігові кошти і команду професіоналів, і все пішло», ─ зазначає він. Практично у всіх проектах «Укрбуд» виступає як співінвестор: компанія пропонує 10-15% квартир власнику земельної ділянки. Це дозволяє забудовнику заощадити на придбанні землі. Але стратегія досить проблемна. Іноді з партнерами щастить. Наприклад, ділянка на вул. Звіринецька, 72 (ЖК Pechersk Hall) належить Ельдару Талишинському і бізнесмену Курлу Волоху.

«Ділянка складна. З одного боку схил на 70% зсувонебезпечний, уздовж нього йшла лінія електропередач. Потрібно було схил укріпити, ЛЕП перенести, іншими словами, «закопати» дуже багато грошей перед тим, як почати зводити поверхи і продавати квартири. Я пропонував співпрацю кільком компаніям, але тільки «Укрбуд» погодився. Вони вже близько 100 млн гривень вклали, а будівництво вгору поки що не почалося», ─ каже Волох. Він свого часу допомагав компанії в переговорах з громадськістю під час мітингу незадоволених мешканців прилеглих будинків.

Були й негативні приклади партнерства. Згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень, 25 вересня 2013 року «Укрбуд Девелопмент» уклав договір із держпідприємством Міноборони «Укрвійськбуд» про спільну діяльність із будівництва багатоквартирного будинку. Згідно з документом, держпідприємство виділило земельну ділянку площею 3,3 га в Києві на вул. Бориспільська, 21-45 (ЖК «Оберіг»), а забудовник взяв на себе фінансування проекту і проведення будівельних робіт. Після введення будинку в експлуатацію «Укрвійськбуд» мав отримати по 8% загальної площі квартир і нежитлових приміщень. Проте 19 грудня того ж року «Укрвійськбуд» через суд вимагав визнати укладений з «Укрбудом» договір недійсним, посилаючись на те, що «керівник держпідприємства Сергій Петров не мав права самостійно передавати наділ корпорації. Відповідно до статуту «Укрвійськбуду» договір треба було узгодити з Міноборони. Пройшовши кілька судових інстанцій, сторони все ж уклали мирову угоду, і компанія передала безпосередньо міністерству частину квартир. Зараз житловий комплекс заселений.

Не всі проблемні об'єкти компанії вдалося довести до кінця. До таких можна віднести ЖК «Переможець», який ніколи не буде побудований. Власник земельної ділянки на вул. Воскресенська, 2а ─ ТОВ «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління №3 Київзеленбуд» (зареєстровано на Дмитра Чорного) ─ запропонував «Укрбуду» спільно побудувати будинок. Партнери вдарили по руках.

Але перед початком будівництва спалахнув скандал. Ця ділянка знаходиться на території комплексу «Паркові озера», який зводить компанія «Інтергал-Буд». І частину мешканців житлового комплексу не влаштовувала близькість нового будівництва. Одні говорили, що на місці ЖК «Переможець» чудово виглядав би дитячий садок, інші виступали за комплексну забудову, вимагаючи, щоб у «Паркових озерах» та поруч міг будувати лише «Інтергал-Буд».

Противники «Укрбуду» навіть подали електронну петицію на сайті Київської міської адміністрації. Найбільше ж обурення викликав той факт, що цільове призначення ділянки змінив господарський суд Севастополя, причому вже після анексії Криму.

Учасники ринку припускають, що хвилю невдоволення міг спровокувати Володимир Зубик, почесний президент «Інтергал-Буда», якого нібито не влаштовувало близьке сусідство новобудови. Сам Зубик це заперечує. «Їх будівництво ніяк не вплинуло б на наш проект. Якби ми були на початку шляху (починали будівництво ЖК «Паркові озера» ─ Forbes), тоді можна було б говорити про конкуренцію... Ми не плануємо будувати на цій земельній ділянці. Навіщо? Щоб якісь протести ще були? Немає сенсу», ─ сказав він Forbes.

Негативний резонанс змусив Микитася передумати і відмовитися від проекту. Ще один скандал репутація «Укрбуду» могла б і не витримати.

Коса на камінь

Агресивно розвиваючись, компанія зіткнулася з проблемами зростання. Скандали йшли один за іншим: ЖК Pechersk Hall, ЖК «Переможець», ЖК «Мрія» («Укрбуд» вийшов з останніх двох проектів). Найгучнішим став випадок з ЖК «Сонячна Рів'єра» на Микільській Слобідці. На цьому будмайданчику перманентно страйкували обурені мешканці прилеглих будинків, билися тітушки і навіть звучала стрілянина. Протестні мітинги проводилися під стінами і КМДА, і районних адміністрацій, а на об'єкт, як на роботу, їздили народні депутати і депутати Київради. Через «Сонячну Рив'єру» 2015-й став для «Укрбуду» роком репутаційної кризи.

Не всі проблемні об'єкти вдалося довести до кінця

Що не так у цьому проекті? Житловий комплекс стоїть занадто близько до води, вважають противники будівництва. Згідно з українським законодавством, біля русла річки Дніпро можна будувати на відстані не менше 100 м, а біля притоки ─ не менше 50 м. Що ж там знаходиться ─ Десенка чи Дніпро ─ і стало головним предметом у суперечках.

«Перший будинок «Укрбуду» стоїть на відстані 68 м від води. Коли до мене вперше прийшов реальний власник «Укрбуду», товариш Кравець, і запитав, як ми будемо домовлятися, я порадив перенести будівництво на 100 з гаком метрів від берега Дніпра. Тим більше у них був підроблений документ, що лівого берега Дніпра у нас не існує. Що це притока Десенка, біля якої будуються будинки», ─ обурюється Чумак, який є активним противником діяльності «Укрбуду».

Директор департаменту земельних ресурсів КМДА Олексій Поліщук каже, що будівництво ведеться біля Десенки: «Я дивився, ми не раз розбиралися в цій ситуації. «Сонячна Рів'єра» будувалася за межами затверджених прибережних захисних зон».

Микитась запевняє, що комплекс зводиться на законних підставах. В якості підтвердження своїх слів плескає рукою по товстій папці з виграними рішеннями судів.

«Ключову роль у скандалах грає народний депутат Віктор Чумак. Після того як він перший раз прибіг на це будівництво і почав звільняти охорону і будівельників, козиряючи своїм депутатським мандатом, я написав у загальну групу нашої фракції в Київраді, обурюючись свавіллям нардепа від нашої партії. На емоціях я дуже різко про нього висловився. Йому, звичайно ж, донесли, і тепер я для Чумака як червона ганчірка для бика», ─ емоційно реагує глава концерну. Для порятунку проекту корпорація зменшила його розміри, що призведе до недоотримання 600 млн гривень.

Ще навесні 2016-го Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) відкликала в «Укрбуду» дозвіл на будівництво «Сонячної Рив'єри». Причина ─ відсутність повного комплекту дозвільної документації. Справа в тому, що спочатку на місці, де будується житловий комплекс, було п'ять ділянок, які Київрада виділила з різними цільовими призначеннями: від будівництва готелю до зведення водно-спортивної бази. Потім наділи звели в один, змінивши його цільове призначення під житлове будівництво. Пізніше цей наділ викупила приватна компанія «Терра Капітал», пов'язана з бізнесменом Сергієм Веселовим, за кредитні гроші, залучені в Ощадбанку під заставу земельної ділянки. «Укрбуд» орендував землю.

Але потім у «Терра Капітал» виникли труднощі з обслуговуванням боргу, Ощадбанк звернувся до суду, який прийняв рішення, в результаті якого наділ перейшов у власність фінустанови. Зі зміною власника ділянки «Укрбуд» втратив право на його використання. Крім того, Київський апеляційний адміністративний суд анулював містобудівні умови й обмеження. Відсутність цих базових документів і дала можливість ДАБІ скасувати дозвіл на будівництво.

«Укрбуд» відступати не збирається. В середині грудня найвища судова інстанція відновила отримані раніше дозволи, а забудовник викупив землю в банку. «Управління проектом передано інвесторам, які купили там квартири. Вони бачать відкритість корпорації в цьому питанні, вірять їй. І спільними зусиллями об'єкт, впевнений, буде добудовано. І головне ─ законно», ─ запевняє Микитась.

Крісло чиновника

У 2014 році Максим Микитась пішов у політику. У червні він став депутатом Київради і отримав місце заступника голови постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування. Після публікації декларації за 2014 рік стало зрозуміло, що однієї зі своїх цілей Микитась домігся ─ його можна назвати багатою людиною. Він став лідером за рівнем доходів не тільки серед членів земельної комісії, а й серед усього складу Київради, задекларувавши понад 47 млн гривень. Напередодні чергових виборів Микитась заявив, що балотуватися в Київраду більше не буде. Він з головою поринув у розвиток «Укрбуду».

Як компанія вирішувала питання з репутаційною кризою? Розширила штат відділів піару і маркетингу, збільшила рекламні бюджети, стала оперативно реагувати на запити журналістів, використовувати інструмент нативної реклами ─ наприклад, співробітники «Укрбуду» беруть участь в розважальних телешоу. Посилилася робота і з жителями будинків, розташованих поруч з будівельними майданчиками. Це принесло свої плоди, але бренд вимагав посилення. Ось тоді у Микитася і з'явилася ідея про Верховну Раду, в яку він і пройшов як самовисуванець на проміжних виборах.

«Нехай я не беру участі в операційній діяльності корпорації, але я однозначно підвищив її статус», ─ робить висновок народний депутат.

Джерело