• Центральний відділ продажу:м. Київ, вул. Є. Сверстюка 23

  • Багатоканальний:(044) 390 30 86

  • Укр
Корпорацiя УкрбудНовини УкрбудЧорнобиль. Від зони відчуження до зони відродження
До списку новин

Чорнобиль. Від зони відчуження до зони відродження

Читайте також

Незважаючи на те, що з дня аварії на Чорнобильській АЕС минуло вже тридцять років, домогтися актуальною і правдивої інформації про те, що відбувається в зоні відчуження і чого чекати від неї в майбутньому - завдання не з легких. Ті, хто сьогодні працює в осередку, не особливо балакучі і вважають за краще словами дії. Та й більшість з них іноземці, що помітно зменшує шанси на грунтовний і відверту розмову. У свою чергу, чиновники, які сидять в столичних кабінетах, ніби навічно загрузли в хроніках минулого тисячоліття. Вони з захватом вдаються до спогадів на тему, як все було, але часто не здатні видати хоч щось відповідає сучасним реаліям. «Як було» - взагалі ключова формулювання при практично будь-якому розгляді ЧАЕС і Прип'яті, що в 90-х, що зараз. І саме на цьому аспекті знову фокусуються мільйони поглядів в міру наближення важливої дати в календарі.

Ось і виходить, що дивитися в майбутнє і оцінювати потенціал величезних територій, по суті, що простоюють без діла, сьогодні можуть хіба що працюють над зведенням нового укриття європейці. І як порівняно недавно з'ясували вітчизняні ЗМІ, всього лише одне українське підприємство. Що примітно, відоме в першу чергу зовсім не чорнобильськими проектами, а зведенням численних житлових комплексів в столиці. 

 Так в чому ж полягає участь української кампанії в міжнародному проекті першорядної важливості? І як це - в Києві будувати будинки, а в 150 кілометрах на північ від в той же час вести проект зведення Арки над четвертим енергоблоком ЧАЕС? На ці та інші питання відповів президент корпорації «Укрбуд» Максим Микитась.

- Інформація про те, що ваша компанія працює в зоні "Ч" з'явилася не так давно і зізнатися, відразу викликала навіть не подив, а швидше здивування. Піар? Нова імідж-стратегія? Яким чином домобудівники можуть бути залучені в настільки технологічні процеси?

 - Порядок любить тишу. Ми просто виконували і виконуємо свою роботу, і я б сказав, є однією з тих компаній, які не мають на меті будь-що-будь засвітитися в ЗМІ.

- Що тепер змінилося?

 - Якщо починають говорити про тебе, з тобою - дивно мовчати у відповідь. Тим більше, нам є і що заявити і чим відповісти.

Якщо порівнювати роботи на ЧАЕС і будівництво житлових будинків, я б сказав, що друге - відмінна платформа для застосування отриманого досвіду, інновацій та технологій першого.

Загалом, абсолютно не взаємовиключні один одного процеси.

Ми завжди дотримуємося графіка і ніколи не починаємо об'єкт, не маючи достатньо коштів для його завершення. До чого заганяти себе в рамки? Мені дуже близький стиль управління Стіва Джобса, його ідеї про те, що потрібно мислити критеріями не так цілей, скільки місій. Чи не перетворюватися в копір, в юзера технологій, а йти своїм шляхом, щоб, нехай прозвучить пафосно, змінювати світ, майбутнє людей, українців, киян.

- Об'єктивно, вітчизняний Стройпром відстає на десятиліття. Відомо, що багато років ЄБРР, як фінансує організація, ключові об'єкти на ЧАЕС воліла контрактувати з міжнародними гігантами, як то французько-німецький консорціум Novarka, італійський Alstom, німецький Nukem або американський Holtec. Як може конкурувати Укрбуд з такими гігантами? І як ви можете прокоментувати думку, що ваш вихід до Чорнобиля забезпечили не тільки власні досягнення, скільки протекція вашого батька?

- Давайте почнемо з крайнього питання. Батько був патріотом не тільки України, але і своєї справи, він виховував ці якості в мені. Я дуже вдячний йому за підтримку, за мудрість, якою щедро поділився, щоб у чомусь я уникнув власних шишок. Більш того, батько стояв у витоків будівництва станції, і людини технічно більш грамотного на четвертому блоці просто не було. Природно, що я намагався максимально перейняти його досвід.

Але глобально Чорнобиль не те місце, де мають вагу родинні зв'язки. Сьогодні якість робіт, які ми виконуємо, професіоналізм нашої команди, приймаються західними партнерами як еталонні. Якби ви спеціалізувалися на тематиці робіт в зоні, то розуміли рівень вимог, що висуваються Європейським банком реконструкції та розвитку. Причому не тільки в будівельному кластері, а й корпоративної культури, безпеки та аудиту. І в кожному з цих зрізів, команду корпорації Укрбуд приймають як високопрофесійну і високотехнологічну, рівну серед рівних. А в деяких аспектах - вище, оскільки саме ми виконуємо найризикованіші роботи на четвертому блоці ЧАЕС.

Ви повинні розуміти, що, тільки для того, щоб подати документи для участі в тендері, потрібно було відповідати міжнародному рівню, бути поза українських реалій, як то практики відкатів або кумівства. Тільки прозорість і відкритість. З гордістю можу сказати, що корпорація Укрбуд цим критеріям повністю відповідає і найкращим підтвердженням того є виконані і поточні контракти з Європейським банком реконструкції та розвитку.

І подобається це чи ні, але тендери ми виграємо, беремо на себе всі ризики, з наданням гарантій, згідно з міжнародними вимогами.

 

- І яку частину робіт довіряють українцям партнери?

- Корпорація Укрбуд виконує роботи виключно в статусі прямого генерального підрядника ЄБРР. А то, наскільки ми успішний, ефективний і найголовніше - надійний партнер, підтверджують цифри. За 8 років робіт в зоні ми реалізували 12 різноформатних проектів: від монтажу систем протипожежного захисту, інтеграції протипожежної системи всередині четвертого блоку до високотехнологічного перенесення вентиляційної труби. До речі, для вирішення цього непростого завдання нам не вистачило місцевого ресурсу, і унікальний баштовий кран довелося везти з самих Еміратів.

Будівельну техніку з Абу-Дабі застосовуємо і в реалізації самого технологічно складного проекту - будівництва захищає контуру, завданням якого буде забезпечення захисту реактора. Без його якісної реалізації буде неможлива головна мета - насування арки. Роботи в цій зоні ведуться в найвищих дозових навантаженнях і всіма міжнародними фахівцями визнані як найскладніші за всю історію проведення робіт на Чорнобильській АЕС, які не мають аналогів в світі.

- А які в такому випадку події спровокували новина про розрив співпраці ЄБРР та Укрбуд в Чорнобильській зоні?

- Інформація, про яку ви говорите - чистої води вкидання. На жаль, європейські партнери отримали можливість сповна дізнатися не тільки про професіоналізм наших будівельників, а й про те, що таке чорний піар по-українськи у виконанні борзописців! Якщо ви помітили, брудна інфокампанія провалилася в лічені години - поважають себе ЗМІ фейковий новина відразу зняли або спростували. Спекулювати на Чорнобилі, на аспектах, від яких залежить безпека України, Європи, світу - це, звичайно, за гранню.

- Ок. Тоді що означає реалізація проектів в Чорнобилі персонально для вас, для корпорації?

- Як я вже говорив раніше - ми не займаємося усуненням наслідків аварії, а будуємо майбутнє. Інтерес до Чорнобиля в рівній мірі як професійний, дослідний так і особистий. Технологічними знахідками ми не розкидаємося. Все, що напрацьовано за ці роки в Чорнобилі, аналізуємо і успішно використовуємо в будівельній діяльності, в тому числі в Києві.

Якщо ви не знали - я народився в Прип'яті, батьки все життя присвятили роботі на ЧАЕС. Мій батько, світла йому пам'ять, тоді працював головним інженером і був одним з тих, хто 26 квітня 1986 пішов у ніч по тривозі і в наступний раз я побачив його тільки через рік, виснаженим хворобою, на лікарняному ліжку.

Загалом, за три роки після аварії на ЧАЕС наша сім'я пережила стільки, що впору сідати за п'єсу для драматичного театру. Пам'ятаю, як ми спішно покидали Прип'ять. Від старого дідового Москвича дозиметр на блокпосту трохи не вийшов з ладу - автомобіль у нас забрали, потім одяг та практично всю ручну поклажу. Але найбільше фоніл я - дідусь, побачивши показання дозиметра, втратив свідомість.

 - До речі про радіаційний фон. Наскільки сьогодні небезпечні ті умови, в яких проводяться роботи на будмайданчиках ЧАЕС? 

- Для нас, тих, хто не один рік працює в серці реактора, вимоги до безпеки вкрай жорсткі, за високими стандартами ЄБРР і Bechtel. Все по спецметодікам. Відсів тільки на медкомісії для отримання допуску до роботи на ЧАЕС близько 70% персоналу. Якщо, наприклад, взяти за основу робочий день звичайного будівельника - скільки часу йому буде потрібно, щоб вийти на майданчик? Прийшов він вранці на роботу, переодягнувся, надів спецівку - 5 хвилин і все, вперед. У Чорнобилі одна тільки процедура проходження санпропускників займає близько двох годин. Вихід - стільки ж. А ось сам трудовий процес не може тривати більше тридцяти хвилин ... Космос!

- Ви самі на ЧАЕС часто буваєте?

- На даному етапі робіт, в такому агресивному графіку, досить часто. Вчора ввечері тільки приїхав до Києва з Чорнобиля.

До речі, ще одна відмінність між нами і іншими виконавцями підрядних робіт - ми вдома! Для варягів це виключно заробіток, а для нас - гімнастика для розуму, колосальна відповідальність, тому що тут жити нам і нашим дітям. Все з саперної точністю - без права на помилку!

З багатьма з тих людей, фахівців, з якими я працюю сьогодні, ми пройшли в буквальному сенсі вогонь і воду - працювали в дві зміни, ризикували на ЧАЕС і навіть потайки варили самогон у відрядженні на будівництві атомної електростанції в Ірані.

Насправді, існує маса стереотипів, і знаєте що - вже в самому найближчому майбутньому ми плануємо їх розвінчати.

- Я звернув увагу на ваше повідомлення в Facebook - якийсь анонс створення фільму за мотивами Чорнобильської проблематики. Так, в цьому році 30 років з моменту катастрофи ЧАЕС, але наскільки актуальним буде продукт від будівельної корпорації в потоці аналогічної інформації від телевізійників?

- Чому аналогічної? Ви журналіст - припущу, що творча особистість, так давайте відходити від стереотипів. Власне ідея проекту і виникла на грунті перевантаження інформаційного простору однотипними фільмами з затягнутим хмарами небом, нарізкою радянських хронік і нескінченним смутком, відчуттям тотальної безнадія.

- Криза документалістики?

- Безумовно - ні. За останні рік - два в Україні з'явилося безліч цікавих проектів. Тут інше. Деяка відстороненість від реальності тих, хто перш за все продюсує документальні фільми про Чорнобиль, Зоні відчуження, Прип'яті. Якась типова статична картинка, мабуть, сформувалася під емоційним сприйняттям побаченого раніше. Чого за визначенням не може статися з нашою командою, оскільки ми щодня, щомісяця, щороку знаходимося в динаміці процесів. Я спробував виступити ведучим проекту: передати почуття, відчуття, якими жив протягом 35 років, починаючи з самого дитинства в Прип'яті до мого професійного сьогодні на Чорнобильській АЕС. 

- Фільм про будівельні роботи? Про корпорацію? Про людей?

- Ще рано розкривати смисли, скажу лише, що крім людей, в проекті задіяна сама природа, дух Прип'яті, його майбутнє. Робоча назва - "Чорнобиль. 30На майбутнього".

Багато в чому згаданий вами фільм, яке лише має вийти (прем'єрний показ запланований на 22 квітня - прим.авт.) - Посвята моєму батькові, Віктору Мікітасов, а він зник в кінці березня цього року. 

- Тури в зону відчуження сьогодні явище масове. Тобто як туристичний, об'єкт зона за фактом відбулася. Інформація про те, що через кілька років може бути за межами КПП досить суперечлива, і в общем-то депресивна ... Могильник радіоактивних відходів? Саркофаг? У кращому випадку - транзитний пункт для вантажоперевезень по річці Прип'ять?

 - У нашому документальному кінопроекті ми відкриваємо кулісу, показуємо перспективи. Ландшафт, клімат, безкрайні пустельні простори - все говорить про те, що зона ЧАЕС може стати першим центром альтернативної, екологічно чистої енергетики. А існуючої території цілком буде досить для того, щоб там розмістилося майбутнє України.